Вже сходить повний місяць над рікою.
Усе довкола дихає спокоєм.
Гойдають хвилі відблиски заграви.
За день на сонці розімлілі трави
Солодкувато-терпким пахнуть трунком.
«Рай-рай, кум-кум, рай-рай» - несеться лунко
Із-під купин, порослих осокою.
Пливуть вечірні тіні над водою.
____________________
В обличчя зрідка свіжий вітер віє...
Стою. Милуюся. Від захвату німію.
І, радістю наповнена до краю,
Творця краси земної величаю.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Господь, стою я пред Тобой - Valentina Prokofjeva "... И не сим только, но хвалимся и скорбями, зная, что от скорби происходит терпение,
от терпения опытность, от опытности надежда,
а надежда не постыжает, потому что ЛЮБОВЬ БОЖИЯ излилась
в сердца наши Духом Святым, данным нам."
(Рим.5:3-5)
